Матеріали розділу.

Забезпечення спецавтотранспортом осіб з інвалідністю

03.07.2017

Забезпечення спецавтотранспортом осіб з інвалідністю здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 № 999  „Про затвердження Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями”.       Цей Порядок визначає механізм забезпечення легковими автомобілями осіб з інвалідністю, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні в установленому законодавством порядку.          Підставою для забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями є заява, висновок обласної медико-соціальної експертної комісії (облМСЕК) про наявність у особи з інвалідністю медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань до керування ним залежно від умов забезпечення автомобілем, копія довідки МСЕК, копія паспорта та ідентифікаційного номера, документ про реєстрацію місця проживання особи з інвалідністю або члена сім’ї на якого передається користування автомобілем. (пункт 3)          На облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю які:           1. не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через головне управління (Департамент) соціального захисту населення, що перебував в експлуатації менш як 10 років;           2. протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 5 років.

            Для взяття на облік та забезпечення автомобілем відповідні структурні підрозділи районних держадміністрацій, виконкоми міської, районної у місті ради (районні управління соціального захисту) надсилають запит до відповідного підрозділу МВС для отримання відомостей про реєстрацію на ім’я особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини-інваліда автомобіля протягом останніх 7 років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку.

           Якщо протягом часу перебування на обліку особа з інвалідністю втратила підстави, зазначені в цьому пункті, вона знімається з обліку.          Не береться на облік особа з інвалідністю, яка має відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем з ручним керуванням та протипоказання до керування автомобілем, у разі відсутності члена сім’ї, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і якому особа з інвалідністю могла би передати право користування автомобілем.  (пункт 5).

         Особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль на десятирічний строк без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

         Особа з інвалідністю може мати в своєму користуванні лише один автомобіль, отриманий через органи соціального захисту населення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. (пункт 6)

         У разі коли в сім’ї,  що складається з двох або більше осіб з інвалідністю, що перебувають на обліку, позачергово виділяється один автомобіль з подальшим зняттям їх з черги. При цьому одна з осіб з інвалідністю на вибір (за згодою інших) забезпечується автомобілем на більш вигідних для нього умовах (безоплатно або з оплатою 7 відсотків вартості), якщо один з членів сім’ї має право на забезпечення автомобілем на таких самих умовах. (пункт 9)

         Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 року після смерті особи з інвалідністю залишається у користуванні його сім’ї , якщо в ній є особа з інвалідністю, яка:

  1. має підстави для забезпечення автомобілем на час смерті особи з інвалідністю або протягом не більш 6 місяців з дня його смерті;
  2. був зареєстрований на час смерті особи з інвалідністю за місцем його реєстрації;
  3. не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через органи соціального захисту населення.

Іншому члену сім’ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.(пункт 16)

За бажанням осіб з інвалідністю структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі іншій особі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

Автомобіль, отриманий як гуманітарна допомога для конкретної особи з інвалідністю, який уже користується автомобілем, отриманим через органи соціального захисту населення згідно з цим порядком (у тому числі автомобілем, отриманим як гуманітарна допомога), видається такій особі з інвалідністю за умови повернення органам соціального захисту населення автомобіля, яким вона користується, у повному комплекті. (пункт 41)

Відповідно статті 11-1 Закону України „Про гуманітарну допомогу” автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю була забезпечена через органи соціального захисту населення і користувалась більше 10 років, за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, може бути безкоштовно переданий у власність особи з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитини з інвалідністю за їх бажанням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.(Частина статті 11-1 із змінами, внесеними згідно із Законом №5463-VI (5463-17) від 16.10.2012; в редакції Закону „426-VIII (426-190 від 14.05.2015)

Автор:

Туристичні квести
Font Resize